20 квітня  2019 р. виповнилося б 80 років видатній особистості української літератури, поетесі, нашій землячці Ганні Павлівні Світличній.

Хто кораблем, ну, а хто тільки човником, 

Хто полоненим, а хто завойовником,

Ще й через рифів коралових леза

Входимо в брами твої, Поезіє.

І зачинаєм нові держави

З іменем "Користь" чи, може, "Слава",

Я ж зачинаю державу Серця,

В мене - любов’ю держава зветься.

Там при думках моїх юні висі.

А на грядках на политих - місяць.

А попід обрій - рахманні ріллі,

Там і вигнанець - досвітний біль мій.

Світлична Г. І буде лет: Вибране. - Київ: Молодь, 1989. - С. 91.

       ВІДВІДИНИ

                                             Г. П. Світличній — до  50-річчя

Затамую у душі тривогу

Й   мимоволі  уповільню   крок,

Як дійду до Вашого порогу

І   несміло   прозумрить  дзвінок.

Мудра жінко,  із якої криці

Викувана легкість  Ваших крил?

Я іду до Вас, як до криниці,

Зачерпнути  мужності   і  сил.

Здрастуйте, народу мого совість,

Біль його болів і сподівань.

Вашу  напружинену готовність —

Все віддати людям без вагань —

Перейму  і переллю у себе.

Ваших слів  натхнення  і  красу,

Ваших  почуттів   високе   небо

По життю у серці пронесу.

Розповім всім — близьким  і далеким,

Як одного дня серед весни

Вільнокрилі   лагідні  лелеки

Вас, на  Україну  принесли.

Як у муках праведних,  незвичних.

Від  найперших  літер букваря

Сходила над нею поетична

Сонячна і людяна зоря.

Як вона натхненно розгорялась

і ставала на погожий день,

Як до тебе,  земле,  пригорталась

Золотою   повінню   пісень.

Пестила,  мов діток,  сподівання,

Хвилею стогнала в береги...

«Здрастуйте! — скажу Вам на прощання,

Літ Вам довгих, сили і снаги».

Микола   ПОНОМАРЕНКО